Природничий альманах (біологічні науки)

АНАЛІЗ ВИДОВОГО СКЛАДУ LYCAENIDAE (LEPIDOPTERA: RHOPALOCERA) В ЕНТОМОЛОГІЧНИХ КОЛЕКЦІЯХ ЗА 2022–2024 рр.

2026-01-04T19:39:59+02:00

Проаналізовано ентомологічні колекції, сформовані на основі власних зборів, а також матеріалів фауністичних досліджень, проведених під час навчальних практик здобувачів вищої освіти хіміко-біологічного факультету Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка у 2022–2024 рр. Дослідження проведено з метою виявлення та оцінки видового різноманіття представників родини Синявці (Lycaenidae), яка входить до складу надродини Косатцеві (Papilionoidea), підряду Булавовусі лускокрилі (Rhopalocera) ряду Лускокрилі (Lepidoptera). Подано результати досліджень знахідок синявцевих у різних регіонах України. Відмічено, що 7 видів цієї родини занесені до «Червоної книги України. Тваринний світ» (2009), а синявець римнус Neolycaena rhymnus (Eversmann, 1832) виключений у 2021 році. У результаті аналізу виявлено 9 видів (132 особини), які належать до 4 родів: Lycaena, Polyommatus, Cupido, Celastrina. У 2022 році із родини Lусаеnіdае було виявлено у колекціях 3 види (Lycaena tityrus, Lycaena dispar і Polyommatus icarus) загальною кількістю 35 особин. У 2023 році – 8 видів (68 ос.) (Polyommatus icarus, Polyommatus (Lysandra) bellargus, Polyommatus (Lysandra) coridon, Lycaena virgaureae, Cupido (Everes) argiades, Celastrina argiolus, Lycaena phlaeas, Lycaena dispar). У 2024 році – 3 види (29 ос.) (Polyommatus icarus, Lycaena dispar, Cupido (Everes) argiades). Аналіз зібраного матеріалу засвідчив, що численними видами родини Lусаеnіdае упродовж досліджених років є Lycaena dispar та Polyommatus icarus. Інші види представлені поодинокими особинами: Lycaena tityrus, Lycaena virgaureae, Celastrina argiolus, Cupido (Everes) argiades. Подальші дослідження видового різноманіття представників родини Lycaenidae будуть спрямовані на виявлення видів у різних регіонах України, що сприятиме більш повному розкриттю закономірностей формування, структури та збереження фауни метеликів в умовах сучасного антропогенного тиску.

ФЛОРИСТИЧНІ ЗНАХІДКИ У БАСЕЙНІ РІЧКИ ОРІЛЬ (УКРАЇНА)

2026-01-04T19:41:40+02:00

В 2008–2025 рр. автор проводив ботанічні дослідження в басейні річки Оріль, яка розташована на межі лісостепової і степової зон України в адміністративних межах
Дніпропетровської, Полтавської та Харківської областей. Серед найцікавіших флористичних знахідок виділено 35 видів судинних рослин, 20 з яких є новими для регіону
досліджень (Alcea rugosa Alef., Arabis planisiliqua (Pers.) Rchb., Artemisia tournefortiana Rchb., Corydalis paczoskii N. Busch, Danthonia decumbens (L.) DC., Geum rivale L., Juncus capitatus Weigel, Leymus racemosus (Lam.) Tzvelev s.l., Melilotus wolgicus Poir., Monotropa hypopitys L., Nonea lutea (Desr.) DC., Panicum capillare L., Peucedanum palustre (L.) Moench, Polygala sibirica L., Rorippa prolifera (Heuff.) Neilr., Rubus ×idaeoides Ruthe, Rudbeckia laciniata L., Selinum carvifolia (L.) L., Silene csereii Baumg. і Torilis arvensis (Huds.) Link), а решта 15 (Adonis volgensis Steven ex DC., Angelica archangelica L., Cirsium alatum (S.G. Gmel.) Bobrov, Crocus reticulatus Steven ex Adams, Dactylorhiza incarnata (L.) Soó, Dianthus eugeniae Kleopow, Dichodon viscidus (M. Bieb.) Holub, Jacobaea racemosa (M. Bieb.) Pelser s.l., Linum tenuifolium L., Ostericum palustre (Besser) Besser, Petasites spurius (Retz.) Rchb., Peucedanum latifolium (M. Bieb.) DC., Tragopogon dasyrhynchus Artemczuk, Veronica scutellata L. і Viola elatior Fr.) вже були відмічені в басейні р. Оріль іншими дослідниками, але зафіксовані у нових локалітетах. Один вид (Corydalis paczoskii) виявився новим для Дніпропетровської області, по два види було вперше знайдено в Полтавській (Artemisia tournefortiana, Tragopogon dasyrhynchus) і Харківській (Dichodon viscidus, Torilis arvensis) областях, а вісім (Arabis planisiliqua, Danthonia decumbens, Juncus capitatus, Melilotus wolgicus, Nonea lutea, Panicum capillare, Rubus ×idaeoides, Rudbeckia laciniata) є новими для степової частини Харківської області. Підкреслено важливість подальших досліджень рослинного покриву басейну р. Оріль з метою фактичної організації національного природного парку «Орільський» та створення інших об’єктів природно-заповідного фонду України для збереження найцінніших ділянок біорізноманітності не тільки в долині р. Оріль, а й в долинах її численних приток.

ВПЛИВ ВОЄННИХ ДІЙ НА РОСЛИННИЙ ПОКРИВ ОБ’ЄКТІВ ПРИРОДНО-ЗАПОВІДНОГО ФОНДУ У МЕЖАХ НПП «НИЖНЬОДНІПРОВСЬКИЙ»

2026-01-04T19:42:30+02:00

У статті представлено результати моніторингу впливу, спричиненого веденням воєнних дій на території національного природного парку «Нижньодніпровський» та на його околицях. Виокремлено два основних деструктивних чинники, які протягом 2022-2024 рр. впливали на структуру рослинного покриву та/або повністю знищували його на досліджуваних ділянках: пожежі та катастрофічні зміни рівня води. Наведено перелік та характеристики 13 об’єктів природно-заповідного фонду, які знаходяться на території НПП «Нижньодніпровський». Характеристика заказників та пам’яток природи складається з таких відомостей: дата створення, розташування та площа, форми рельєфу, біотопи (типові та раритетні), угруповання Зеленої книги України, види судинних рослин Червоної книги України. За попередніми польовими дослідженнями у складі цих ділянок було відмічено дев’ять типів біотопів з переліку Резолюції 4 Бернської конвенції та сім формацій, занесених до Зеленої книги України. Представлено хронологічну ретроспективу обсягів пожеж на території НПП «Нижньодніпровський», яка демонструє підвищення кількості та збільшення площ пожеж в суху морозну погоду. Загальна площа ділянок, які вигоріли, становить понад 25 500 га (31.8% від площі НПП). Деякі території зазнавали впливу пірогенного чинника неодноразово. За сім місяців 2025 року обсяги пожеж перевищили аналогічні показники за 2022-2024 роки. Для 13 об’єктів природно-заповідного фонду окремо вказано площі та кількість пожеж, спричинених воєнними діями. Наведено дані щодо масштабів впливу від затоплення території національного природного парку «Нижньодніпровський», спричиненого руйнацією Каховського гідровузла. Проаналізовано методики розрахунку збитків природних екосистем: згідно з чинним законодавством та з альтернативними варіантами, зазначено переваги й недоліки цих методик на прикладі розрахунків для території НПП «Нижньодніпровський».

КОМПЛЕКСНЕ ВИПРОБУВАННЯ КУЛЬТИВАРІВ ACER PALMATUM THUNB. (SAPINDACEAE JUSS.) В УМОВАХ КИЄВА

2026-01-04T19:42:43+02:00

Дендрологічні колекції наукових установ утримуються для виконання дослідницьких, природоохоронних та освітніх проектів. Живі колекції мають багату історію адаптації,
реагування на мінливі суспільні потреби та впровадження інновацій. Колекція роду Acer L. в Національному ботанічному саду імені М.М. Гришка започаткована Миколою Кохном в 1961 році. Одним з найбажаніших кленів у садах став Acer palmatum Thunb. (клен долонеподібний). Основна ознака, за яку ці клени цінуються в композиціях – різноманітні за формою та кольором листки. Перевагою цих рослин є відсутніть ознак інвазивності та алелопатична толерантність. В місцях природного зростання A. palmatum тепліше та вологіше ніж у Києві, проте «Climate assessment tool», за сценарієм змін клімату, вказує Київ як регіон, де клен долонеподібний буде звичним до 2050 року. Колекція культиварів A. palmatum в НБС нараховує 18 назв що відносяться до 10 груп за класифікацією The Maple Society. В умовах Києва вегетація культиварів A. palmatum продовжуються від перших днів квітня до середини листопада, настання різних фаз сезонного розвитку цих рослин може зміщуватсь до 17 днів. На рослинах культиварів ‘Bloodgood’, ‘Butterfly’, ‘Red Pygmy’, ‘Crimson Queen’, ‘Garnet’, ‘Sketer’s Broom’ квітки не утворювались, що дозволяє припустити, що ці рослини в умовах НБС не утворюють генеративних органів. Тому ці культивари неможливо залучити до подальших селекційних програм. Типові для виду та рослини 6 культиварів не пошкоджувались взимку. Культивари ‘Butterfly’, ‘Crimson Queen’, ‘Garnet’, ‘Orange Dream’, ‘Osakazuki’, ‘Red Pygmy’, ‘Shishigashira’, ‘Sketer's Broom’,‘Viridis’ в окремі зими мали пошкодження кори, стовбури цих дерев бажано захищати на зиму. Лише типові для виду рослини не вразливі до літніх посух. Найвідчутнішим вплив посухи був для культиварів ‘Crimson Queen’, ‘Orange Dream’, ‘Sketer's Broom’. На молодому прирості кленів спостерігали попелицю з роду Periphyllus Hoeven, 1863.

RESULTS OF THE STUDY OF LEPIDOPTERA (INSECTA, LEPIDOPTERA) FAUNA IN THE KUZEMYN SECTION OF THE GETMANSKYI NATIONAL NATURE PARK BASED ON THE 2024 EXPEDITION

2026-01-04T19:42:57+02:00

In June 2024, a three-day scientific expedition was conducted in the Kuzemyn area of the Hetmanskyi National Nature Park, located in the floodplain of Vorskla river. The primary aim of the research was to study the fauna of butterflies (Insecta: Lepidoptera), focusing on species composition, abundance, ecological preferences and the environmental conditions that influence their distribution in this area. This site represents a valuable natural region characterized by rich biodiversity and a high degree of habitat heterogeneity, which plays a significant role in supporting diverse insect populations. The research employed an integrative approach combining nocturnal collection using light traps (mercury vapor lamps) and manual daytime sampling. This methodology made it possible to record 67 species belonging to 13 families, including Noctuidae, Geometridae, Erebidae, Sphingidae, Pyralidae, and others. The diversity observed reflects the ecological complexity of the floodplain mosaic, which consists of meadows, shrubs, tree stands, and riparian zones.

Some species identified are common to the forest-steppe zone of northeastern Ukraine, while others indicate specific microhabitats or rare environmental niches. Particular attention was paid to anthropogenic impacts such as livestock grazing, agricultural land use, illegal logging, and pollution of aquatic ecosystems. The potential influence of climate change on moth populations was also considered, especially regarding shifts in species activity patterns and phenology. All findings were processed and submitted to the Global Biodiversity Information Facility (GBIF), contributing to the global biodiversity database and enabling long-term biodiversity monitoring programs. The results confirm the ecological and conservation significance of the Kuzemyn sector and underscore the importance of ongoing multiseasonal surveys across different biotopes. The study provides valuable data for developing biodiversity conservation strategies, ecological education initiatives, and sustainable land management policies within the Hetmanskyi National Nature Park.

ХАРАКТЕРИСТИКА ЗМІН КИСЛОТНО-ЛУЖНОГО СТАНУ КРОВІ ПРИ М'ЯЗОВІЙ ДІЯЛЬНОСТІ ТА ЇХ ВПЛИВ НА ДИНАМІКУ РЕСПІРАТОРНИХ ГАЗІВ

2026-01-07T21:41:22+02:00

Мета роботи – дослідити вплив змін компонентів кислотно-лужного стану крові в організмі при м’язовій діяльності на динаміку респіраторних газів. Під час фізичних навантажень у організмі прискорюються процеси транспорту та дифузії речовин. Однак навіть за їх активації доставка кисню до мітохондрій працюючих скелетних м’язів може бути недостатньою. У таких умовах у волокнах накопичуються недоокиснені метаболіти, а до крові надходить молочна кислота, що, дисоціюючи, утворює лактат. Це супроводжується змінами кислотно-лужного стану (КЛС) крові, які визначають специфіку динаміки респіраторних газів. У статті розглянуто механізми, через які коливання КЛС впливають на транспорт і дифузію кисню до активних м’язів, а також роль буферних систем крові у стабілізації цих змін. Дослідження параметрів КЛС артеріальної крові показало, що інтенсивність навантаження суттєво визначає перерозподіл буферних лугів. У таких умовах рН може знижуватися до 7,11, що супроводжується збільшенням дефіциту буферних лугів та зменшенням концентрації актуального бікарбонату. Відхилення показника надлишку основ (ВЕ) від значення 0,74 у спокої до -16,2 мЕкв/л відображає глибину зрушень КЛС. Проведений аналіз демонструє взаємозв’язок змін кислотно-лужних параметрів крові та динаміки респіраторних газів під час м’язової роботи, що має важливе теоретичне та практичне значення для оцінювання функціональних резервів організму.